-
1 розходитися
= розійтися1) to go away; to disperse; to go separate ways; ( один за одним) to drop away; ( про збори) to break up2) ( розлучатися) to part ( from), to part company, to part from one another; ( про подружжя) to get divorced ( from)3) ( розгалужуватися) to diverge, to branch off; (про шляхи тж.) to fork4) (про тепло, проміння) to radiate5) ( про гроші) to be spent6) ( у поглядах) to dissent ( from), to differ in opinion ( with), to disagree ( with), to fall out, to discord7) ( розкуповуватися) to be sold out8) ( розлютуватися) to fly into a temper, to let oneself go, to lose one's self-control -
2 роз'їжджатися
= роз'їхатисяto break up, to separate; ( про гостей) to depart; ( про автомашини) to pass one another; ( не зустрітися) to miss one another -
3 дошлюбна угода
( про майнові відносини майбутнього подружжя тощо) antenuptial agreement, antenuptial arrangement -
4 передшлюбна угода
( про майнові відносини майбутнього подружжя тощо) marriage settlement agreement, pre-marital agreementУкраїнсько-англійський юридичний словник > передшлюбна угода
См. также в других словарях:
розбігатися — I розб ігатися аюся, аєшся, док., розм. Почати багато бігати. II розбіг атися а/юся, а/єшся, недок., розбі/гтися, біжу/ся, біжи/шся, док. 1) Дуже швидко рушати, розходитися з одного місця в різні боки, місця (про всіх чи багатьох). || Бігти в… … Український тлумачний словник
покидати — I = покинути (кого позбавляти кого н. свого товариства, догляду тощо), залишати, залишити лишати, лишити; розлучатися (з ким), розлучитися, і[й]ти (від кого перев. про подружжя, коханців) II ▶ див. вибувати, відмовитися, доручати, зали … Словник синонімів української мови
пара — I и, ж. 1) Два однорідні або однакові предмети, що вживаються разом і складають одне ціле або комплект. || Два відповідні або однакові предмети, складники і т. ін., що виокремлюються з групи подібних, таких самих. || Симетрично розташовані… … Український тлумачний словник
старий — а/, е/. 1) Який прожив багато років, який досяг старості; прот. молодий. || у знач. ім. стари/й, ро/го, ч.; стара/, ро/ї, ж.; старе/, ро/го, с., розм. Людина, що прожила багато років. || у знач. ім. старі/, ри/х, мн.: а) те саме, що батьки 1); б) … Український тлумачний словник
тікати — I т ікати ає, недок., розм. Рівномірно, розмірено постукувати (перев. про годинник, годинниковий механізм). II тік ати а/ю, а/єш, недок. 1) Бігти, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. || перен. Швидко… … Український тлумачний словник
утікати — I (втіка/ти), а/ю, а/єш, недок., утекти/ (втекти/), утечу/, утече/ш; мин. ч. уті/к, утекла/, утекло/; док. 1) Швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. 2) Поспішно відступати. ||… … Український тлумачний словник
Слобода (Бурынский район) — Село Слобода укр. Слобода Страна УкраинаУкраина … Википедия
молодий — а/, е/, нар. поет. 1) Який має небагато років, не досяг зрілого віку; юний. || Не старий. || у знач. ім. молоди/й, до/го, ч.; молода/, до/ї, ж.; молоде/, до/го, с. Той, хто має небагато років, ще не старий. || З прізвищем, прізвиськом і т. ін. –… … Український тлумачний словник
призначати — а/єш і рідко призна/чувати, ую, уєш, недок., призна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Намічати віддати кому небудь щось. || Визначати, встановлювати кому небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому небудь щось (ліки, лікувальні… … Український тлумачний словник
